Ротар Анна Сергіївна, 1997р.,

ЗОШ №5, 9В клас

Творча робота на тему: ”Маленька таємниця”

Як би там не змінювалось суспільство, все одно протягом тисячоліть залишаються одвічні цінності, які мають велике значення для людей усіх поколінь, конфесій та культур. Однією з таких одвічних цінностей, безумовно, є дружба. Люди дуже часто вживають це слово у своїй мові, тих чи інших людей називають своїми друзями, але ж мало хто може сформулювати, що таке дружба, хто такий справжній друг, яким він має бути. На жаль, я не виняток. І мені також важко визначити, що таке дружба. Але, я вважаю, це потрібно усвідомити раз і назавжди, бо це важливо, насамперед, для самого себе.

Справжній друг для мене – це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань – для цього достатньо погортати енциклопедію, а навчання духовне, духовне вдосконалення. Поширеною є думка, що друг – це той, хто знаходиться поруч, коли в тебе є якісь проблеми, тобто «пізнається у біді». Можливо, це так. Адже людина, яка кудись зникає, коли тобі потрібна допомога чи просто підтримка, навряд чи може зватися справжнім другом. Але це не єдине і не головне. Друг – той, хто поруч, коли в тебе все гаразд. Спробую пояснити свою думку. Мені відомі випадки, коли люди спілкуються тільки тоді, коли є певні проблеми: вони використовують одне одного для того, щоб розповісти про щось погане, поскаржитися. Вони є безкоштовними психологами одне для одного, і тільки. Зі справжнім другом має бути цікаво і тоді, коли все добре, бо в таких ситуаціях ти розумієш по-справжньому, чи потрібна тобі ця людина, якщо тобі від неї нічого не треба, Виходить ось такий каламбур, але він насправді передає моє ставлення до питання дружби. Приклади справжньої дружби ми спостерігаємо і в класичній літературі. Проте зазначимо, що найчастіше література окреслює лише частину, певний етап життя героїв. У реальному світі люди часто і радикально змінюються, іноді вони змінюються, як-то кажуть, «у різні боки». Тоді друзі можуть ставати настільки різними, що спілкування одне з одним їм більше не цікаве. Насправді різні люди можуть бути і найкращими друзями, вони тоді доповнюють одне одного, спілкування стає цікавішим, їм є чого навчитися одне в одного. Але в друзів мають бути однакові цінності, схожі духовні орієнтири, тоді вони зможуть порозумітися навіть тоді, коли їхнє ставлення до певних реалій різне. Духовні цінності людини можуть змінюватися з часом, і це може призвести до того, що дружба зникне. Мені це здається нормальним, це цілком природне явище, краще так, ніж дружба «за звичкою».

Зараз багато хто не розрізняє справжніх друзів і знайомих. Мої однолітки іноді схильні називати друзями людей, з якими вони; просто весело розважаються, іноді дорослі люди називають друзями своїх колег, з якими вони часом спілкуються поза межами офісу. Гадаю, це не дружба, а просто певний різновид стосунків між людьми. З часом така «дружба» зникне сама собою, і через це навіть не стане самотньо, можливо, цього й не помітиш.

Я рахую, що я дружелюбна людина і маю багато друзів, з якими я люблю спілкуватися, гуляти, проводити свій вільний час. Одного разу, влітку, проголюючись парком я з моєю подругою Зіною, ми помітили, що на одній з лавочок сидить молодий хлопець, років 16, а біля нього на землі шприц. Було помітно, що юнакові погано, в голові перша думка – наркоман, прийняв дозу, можливо він в стані ейфорії, а можливо передозування, хоча явних зовнішніх ознак не було. На вигляд охайно одягнутий, доглянутий, та можливо він перший раз попробував. Отже, я вирішила підійти ближче і розгледіти, можливо йому потрібна наша допомога, на що Зіна попередила мене про наслідки мого вчинку, я і сама  чудово розуміла, що його реакція може бути неадекватною, та залишити його в такому стані я не могла. Підійшовши я помітила, що хлопець дихає, було  помітно, що йому погано, я намагалася розпитати його, що трапилось, та його слова важко було зрозуміти, поки я намагалася, щось зробити Зіна ви явилась набагато мудрішою за мене, вона викликала швидку допомогу і підійшла до мене. ми вирішили дочекатися швидку допомогу. На протязі двох хвилин до нас підійшли 3 незнайомих нам хлопців, які були неадекватному стані, я вони пояснили, що це їх друг, він просто лишнє  випив і вони хотіли б його забрати. Я та Зіна намагалися їх пояснити ситуацію, що ми викликали швидку допомогу і її краще дочекатися можливо, їхньому другу погано, на що хлопці розвернулися і пішли.    

Через декілька хвилин приїхала швидка допомога забрала хлопця, як виявилось хлопець випив слабоалкогольний напій і йому стало погано (несумісність організму). А шприц, що лежав біля нього на землі був не його, я подумала, що як одна деталь може змінити ставлення до людини і відсторонитися від неї, чомусь ми бачимо те, що хочемо лиш бачити, а те, що потрібно оминаємо. Я думала, що ми ніколи більше не побачимо цього хлопця, адже нічого ми не знала про нього, та я помилилася.

Літні канікули закінчилися, я знову повернулася до школи, нові враження, всі хочуть як найбільше розповісти як вони провели літо. Після уроків ми з подругами вирішили прогулятися талише вийшли зі школи і побачили його, того хлопця якому ми з Зіною допомогли, та він нас не впізнав, адже не пам’ятав. Як виявилось він перейшов з іншої школи до нашою, звуть його Іваном, вчиться він 9 класі, нам захотілося познайомитися з ним, та він підійшов першим і представився, так ми познайомилися. Ось так і ми познайомилися, ми дружимо ось вже другий рік, Ваня виявився хорошим хлопцем та досі і незнає про випадок в парку і я не хочу розповідати, адже негарно згадувати другу про старі помилки.            

Я вважаю, що дружба не залежить від віку, соціального становища, матеріальних статків. Так само вона не поділяється на чоловічу і жіночу. Взагалі чуєш багато думок з приводу того, чи існує жіноча дружба, чи існує дружба між чоловіком та жінкою. Як на мене, безумовно, жінки будують свої стосунки зовсім не так, як чоловіки, тому їхня «дружба» абсолютно не схожа на чоловічу, проте це ще не означає, що між ними дружби не існує. Просто манера дружити та погляди на дружбу так само різні, як різні люди у світі. Кажуть, дружба – це кохання, якому підрізали крила. Щось у цьому Є. Але я вважаю, що дружба теж має свої крила, вони просто «іншого кольору»…