Останнім часом все більша кількість організацій, спілок, фондів  і просто небайдужих людей закликають нас бути терпимими до тих, хто зіткнувся з проблемою ВІЛ/СНІД. Чималі гроші вкладаються в профілактику інфікування і попередження захворювання цим страшним недугом. Для нас вже стали звичними і телевізійна реклама, що пропагує захищений секс, і акції на підтримку ВІЛ-інфікованих. Проте, багато людей впевнені, що їх ніколи не торкнеться біда, яка підкошує мільйони життів по всьому світу.

Саме тому так важливо не бути настільки самовпевненим, щоб відкидати заходи безпеки: Використання презервативів при проникному сексі Скринінг донорської крові Теплова обробка фактора крові VІІІ Відмова від грудного вигодовування, якщо це можливо чи необхідно Застосування загальних мір застороги при проведенні інвазивних  (таких, що передбачають контакт з кров’ю) процедур (використання індивідуального стерильного мед інструментарію).

      

Стійкість ВІЛ в зовнішньому середовищі відносно невисока. Всередині шприца чи пустотілої голки життєздатність вірусу зберігається кілька діб.             Чи означає це, що вірус ВІЛ  в природній концентрації може існувати поза людським тілом до трьох діб? Звичайно, ні. Лабораторна концентрація перевищує природну щонайменше у 100.000 разів. Екстраполюючи дані досліджень стосовно природної концентрації вірусу, ми побачимо, що ВІЛ поза організмом живе кілька хвилин. Якби вірус жив поза організмом на протязі багатьох годин чи кількох діб (в своїх природних концентраціях), ми б, безсумнівно, спостерігали випадки побутового зараження – а їх не буває.

Особливий інтерес викликає життєдіяльність ВІЛ всередині шприца чи пустотілої голки. Як виявилось, на вірус впливає цілий ряд факторів, в тому числі – кількість крові на голці, титр (кількість) вірусу в крові і температура навколишнього середовища. Кількість крові в голці частково залежить від розмірів голки і від того, чи втягували її в середину. В ході одного дослідження шприців, які містили кров, інфіковану дуже високим титром ВІЛ-1, виявилось, що активний вірус зберігся в деяких голках через 48 днів зберігання при постійній температурі. При цьому життєздатність вірусу з часом знижується: через 2-10 днів зберігання живий вірус був ізольований лише в 26% шприців. Збереженню активного вірусу сприяє великий об’єм крові в шприці і низькі температури зберігання. Життєздатність вірусу нижча при низьких титрах, високій чи змінній температурі та невеликих об’ємах крові.