Лупаштян Катерина Вікторівна

Народилася 07.12.1996

Учениця 9-А класу Чернівецького багатопрофільного ліцею №4

                                              Твір

на конкурс творчих робіт «Безпечна дружба»

  Дружба - це велика цінність

Дружба - це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді навіть і самопожертви. Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, а справжній друг - завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає єднання.

На мою думку, у дружбі найголовніше - вірність та довіра. Ці поняття мають певний взаємозв’язок. Справжній друг - це людина, яка буде з вами й у хвилину радості і смутку.

У кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. Для когось справжній друг - це той, хто завжди ходить зі мною на вечірки і може позичити мені грошей, а для когось - зовсім ні. Для мене справжній друг - це той, хто не обманює і каже правду, якою б гіркою вона не була, а ще друг ніколи не відмовить у допомозі.

          Для мене друзі мають дуже велике значення. Це найдорожчі люди після батьків. З ними я завжди можу бути відвертою. Разом із друзями я швидше знаходжу розв’язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати всіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Я ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними. Скористаюсь однією мудрістю: «Легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти!» Я погоджуюся, але хочу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.

У мене є багато друзів, яких я поважаю і завжди підтримую, але все ж таки в мене є справжня подруга, яку звуть Еліна. Ми з нею навчаємося разом з п’ятого класу, тоді й потоваришували, але найкращими подругами стали з восьмого класу. Це я зрозуміла після одного випадку.

Ми навчаємося в одному класі з дівчиною, з якою я не могла знайти спільної мови, її звуть Оля, і в нас завжди виникали суперечки. З цією дівчиною я навчаюся разом з третього класу. Спочатку, коли вона прийшла до нашаго класу, я з нею дуже здружилася, але через деякий час я зрозуміла, що з такою людиною, як Оля, дружби не вийде. У нас з нею виникали різні суперечки, і вона завжди хотіла бути  головною, а мені це не сподобалося, бо, на мою думку,  всі люди мають рівні права, особливо друзі.І в сьомому класі наші  стосунки  дуже загострилися, ми сварилися майже кожного дня, але на той час я товаришувала з Еліною. І Оля, з якою я не можу потоваришувати, вирішила посварити мене з  Елею. Вона наговорила багато поганого  і сказала їй,  що то я говорила. Еля ж,  звичайно, повірила їй, бо не знала добре ні мене, ні її. Еліна на мене образилася і почала товаришувати з Ольгою. Але їхня дружба тривала недовго.

            Одного разу Оля наговорила іншим дівчатам багато поганого про Елю. Дівчата були на боці  Еліни і розповіли їй все, що  про неї казала однокласниця. З того часу вони не товаришують,тому що Еля зрозуміла, хто є та дівчина. Я на той час була з Ольгою в поганих стосунках і як подруга зрозуміла Еліну. З того часу ми знову потоваришували, але я не довіряла їй своїх таємниць, бо боялася, що Оля знову зможе якось відреагувати на нашу дружбу.

Уже в дев’ятому класі я зрозуміла, що Еля - це справжня подруга - під час поїздки з класом на Цецино. Під час поїздки я загубила телефон, і вона дуже допомогала мені в його пошуках. У поїздку з нами їхала також Оля. Вона, на мою думку, як завжди,  не може без суперечок. І вона вирішила посварити нас з хлопцями, але їй це не вдалося, тому що її вже всі знають.Коли вона наговорила багато поганих речей на мою адресу, то Еліна як справжня подруга заступилася за мене. І тоді я зрозуміла, що вона змінилася, і почала ще більше з нею товаришувати. З цього випадку ми зробили висновок, що не можна нікому вірити, тому що перш ніж послухати,  потрібно  перевірити. Зараз у класі я товаришую з багатьма, а з Ольгою я і мої подруги тримаємо дистанцію.

Взагалі дружба відіграє велику роль у моєму житті. Я маю багато друзів і хочу,  щоб їхня кількість збільшувалась. Я вважаю,що обов’язковими ознаками дружби є взаємна повага, довіра та терпіння.Дружнім стосункам притаманне взаєморозуміння між людьми. Друзі можуть спілкуватися майже без слів, сприймати і точно розуміти один одного.

У класі я товаришую з багатьма, а дружу з трьома дівчатами : Анею, Елею,  Олею. На маю думку, вони завжди можуть зрозуміти, вислухати і дати пораду. Я поважаю їх і підтримую, коли їм це потрібно. Ми часто гуляємо, відвідуємо один одного,  ходимо в кіно,  їздимо в різні цікаві місця. Вони дуже різні, але кожен із нас доповнює один одного. Аня - це чудова, чуйна дівчина,  яка сприймає все дуже близько до серця. Еля - життєрадісна людина, яка з будь-якої  ситуації знайде вихід. Оля - добра і дуже щира душа, з нею завжди  знайдеться про що поговорити. Я завжди допоможу і зрозумію їх, що б не сталося, тому що вони мені друзі, а друзів я ніколи не залишу в біді.

Разом з ними я швидше знаходжу вирішення будь-якої проблеми, з ними легше виконувати яку-небудь роботу, радісніше проводити вільний час.

Я дуже часто думаю, кого варто називати подругою, а кого не варто. Для мене це слово має велике значення. Ще кажуть, що друзів не вибирають, а по-моєму, дуже навіть вибирають. Багато батьків кажуть своїм дітям: «Не дружи з ним! Він не може бути твоїм другом!» Батьки судять за їхніми батьками,  але я вважаю це неправильним. На мою думку, друг -  він один і не вимірюється готівкою в гаманці. Дружити можна з усіма і скрізь, з будь-ким. І  не має значення,  у кого батьки мають високу посаду і багато грошей, а в кого навпаки, тому що всі люди рівні. Я не вважаю, що в справжній дружбі повинні бути спільні інтереси та цілі, можна і без цього дружити.Але ж у дружбі інтереси товариша  повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги допомагають зберегти у серці почуття любові до друга.

         Я розумію, що у кожної людини свої уявлення про справжню дружбу, але уявлення не завжди відповідають реальності. У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок,  головне – уміти помічати їх в собі. Тобто існують такі люди, які не помічають своїх помилок. Вони вважають себе ідеалами,  і коли хтось їм підкреслює ці помилки, то ці люди починають заперечувати.

         Дружба перш за все повинна бути безпечною. Друг не повинен заохочувати тебе до поганих звичок. Справжній друг навпаки повинен піклуватися і про здоров’я друга. На мою думку, вважати людину, яка тебе пригощає спиртними напоями чи сигаретами,  другом не можна, тому що справжній друг повинен застерігати від цього.

         Завжди треба пам’ятати, що найвірніший друг - це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб допомогти у скруті синові чи доньці. У мене з мамою існує багато секретів, про які ніхто не знає, і я вважаю, що і не дізнається. Я вірю своїй мамі і ніколи їй також не говорю брехні, тому що боюсь втратити надію та вірність в ній. Це ж є дуже важливим для мене.

Ніколи не буває самотньою людина, для якої друг -  книга. Книжка - це найбільший дар дружби. Саме книжка навчає нас всього: знань, поведінки, дружби.

Дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи і чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання. І Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, так щоб все було радісним, приємним і милим. Я не уявляю свого життя без дружби, тому що вона є невід’ємним чинником у житті кожної людини. І, напевно, справжніх друзів має той, хто не замислюється про дружбу і не заморочується про її сенс і значення, він просто дружить не думаючи. А той, хто розмірковує про все це, значить, той вибирає друзів за якимось критеріями, щоб створити ідеальну дружбу за своїми уявленнями. А справжня дружба так не створюється, вона виникає.Так що не потрібно думати, а треба відчувати і слухати своє серце. Справжня дружба об’єднує тільки тих людей, які здатні пробачити і зрозуміти недоліки інших. Дружба -  невід’ємна частинка життя кожної людини. Правильно стверджує українське прислів’я: «Людина без друзів,  що дерево без коріння».