За два місяця до поїздки набирали групи дітей вихованців міського благодійного фонду « Нова сім ′ я». До поїздки готувалися довго,замовили автобус,приготовили обіди,закупили водичку ,спланували похід. Кожного разу на занятті діти перепитували,коли вже настане той день і ми вирушимо у дорогу. І нарешті цей день настав. Неділя, 22 червня. Прокидаюся вранці,одягаю зручний одяг і спішу на зустріч малечі,щоб нікого не забути перед вирушанням у дорогу. Наша група була великою,мали змогу поїхати діти з відділення соціальної адаптації як старша так і молодша група,маленькі діти були з своїми батьками,діти вулиці,відповідальні та прихопили з собою фотографа Сергія, та основна людина, яка була присутня з нами,це Тетяна Миколаївна Бережна. Ось - ось вже вирушаємо в дорогу,хтось з дітей добігає,прийдеться затриматися. Скільки часу чекали,рахували дні,і прийдеться ще трошки почекати. За цей час,всім присутнім роздали бутилочки з водою. Хлопці допомогли занести коробки з їжею до автобуса,перерахували чи всі присутні,і все вирушаємо. Коли автобус рушив,ми почули голос у мікрофон: - Добрий день,сьогодні ми з Вами їдемо за 100 кілометрів від Чернівців. Ми побуваємо у монастирі «Хрещатику» та в Урочищу «Червоному» на найвищому водоспаді. Це був голос,Тетяни Миколаївни,без неї поїздка була б нудною,вона була нашим екскурсоводом,розповідала про всі події та історії про місця, які ми проїхали. Ось і минули м. Кіцмань,в автобусі тихо,хтось дрімає,а хтось роздивляється навкруги міста та села,які проїхали. Чуємо голос Тетяни Миколаївни: «Ми наближаємося з Вами до монастиря «Хрещатик» Свято – Іоанно - Богословський Хрещатицький чоловічий монастир . Хрещатицька церква розташована на правому високому березі Дністра (200 м над рівнем річки), який у цьому місці розділяє Чернівецьку та Тернопільську області. З «монастирської скелі» відкривається захоплююча панорама Заліщиків та «Дністровського каньйону» . Коли зайшли на територію монастиря,група не розходилася,всі разом мандрували територією монастиря та слухали історію виникнення. З гори монастиря відкриваються прекрасні крайовиди,дуже гарно та затишно. Діти побачили там деревяну та камяну церкву,попили священної та чистої води,яка витікає з струмочка біля церкви. Не могли пройти повз куполь,в якому можна купатися,вода дуже льодяна,діти та батьки намочили ноги,щоб були здорові та вмили личко,щоб було гарне та чистеньке. Спустилися по території нижче, там була печерка з святими,ми разом з дітками пробралися в неї і помолилися. На цьому наша поїздка не закінчилася,перекусивши в автобусі пиріжками ,ми всі разом вирушили до Тернопільської області в Урочище «Червоне»,не далеко від села Нирків. Приїхавши на місце ми розстелили одіяла,розмістилися всі разом почали обідати. Дуже смачний обід на природі,коли неподалік чути шум водоспаду. Цікавою була екскурсія,діти побували біля водоспаду Джуринського , висотою 16 м, що є найвищим на території України,попили чистої,джерельної води,по фотографувалися,побачили замок і вирушили назад до автобуса. Група була дуже задоволеною цією поїздкою,по дорозі нарвали маку та пшениці,сплели великий вінок,який носили на голові. Також були вдячні Тетяні Миколаївні за організацію поїздки.
